Вулкани класифікують за трьома незалежними ознаками: формою конуса, активністю і виверженням. Ці три шкали не заважають одна одній. Те саме утворення описують водночас як стратовулкан, сплячий вулкан і вулкан з плініанським типом виверження. Плутанина в темі виникає тоді, коли одну ознаку видають за вичерпну відповідь на запитання, які бувають вулкани.
За формою розрізняють щитові вулкани, стратовулкани, шлакові конуси, лавові куполи і кальдери. За активністю вулкан є діючим, сплячим або згаслим. За характером виверження геологи виділяють гавайський, стромболіанський, вулканський, плініанський і пелейський типи. Кожна з трьох шкал має власний критерій і власні межі похибки.
Щитові вулкани: пологі конуси з рідкої лави
Щитовий вулкан будують майже виключно рідкі базальтові потоки. Тому конус виходить пологим і широким, схожим на щит воїна, покладений на землю. Схили рідко перевищують кут 10 градусів, а сам конус може сягати кількох кілометрів у діаметрі при висоті 500 чи 600 метрів. Виверження таких вулканів здебільшого спокійні: лава витікає з центрального жерла або з тріщин на схилах і повільно розтікається на десятки кілометрів. Кілауеа і Мауна-Лоа на Гаваях є класичними щитовими вулканами. Мауна-Лоа заввишки 4169 метрів лишається найбільшим діючим вулканом планети.
Стратовулкани: шаруваті конуси з вибуховим характером
Стратовулкан (композитний вулкан) складається з чергування шарів застиглої лави, попелу, уламків і бомб. У перерізі така будова виглядає як шарувата піраміда. Круті схили, які часом перевищують 30 градусів, тримаються завдяки густій в’язкій лаві і мережі дайок, що зміцнюють конус зсередини. Магма стратовулканів насичена газом і кремнеземом сильніше, ніж у щитових. Тому виверження чергують спокійні лавові потоки з різкими вибухами. Фудзіяма, Рейньєр і Сент-Хеленс належать саме до цього типу. Стратовулкани найчастіше загрожують населеним пунктам поблизу, бо поєднують круті схили з вибуховою поведінкою.
Шлакові конуси і лавові куполи: менші форми рельєфу
Шлаковий конус утворюється за лічені місяці чи роки з окремих згустків застиглої лави, викинутих з одного жерла. Він рідко перевищує 300 метрів висоти. Мексиканський Парикутин виріс до 365 метрів за перші дев’ять років, з’явившись просто серед кукурудзяного поля в 1943 році. Лавовий купол росте не вгору за рахунок вибухів, а зсередини. Настільки в’язка лава, що не може розтектися, накопичується над жерлом і роздуває купол, немов тісто. Купол Новарупта на Алясці показує цей тип у чистому вигляді: приблизно 240 метрів у діаметрі і 60 метрів заввишки.
Кальдери і супервулкани: наслідок обвалу
Кальдера не росте, а утворюється навпаки. Вона з’являється після того, як магматична камера під вулканом спустошується і покрівля над нею провалюється. Розмір западини зазвичай складає від півтора до двадцяти кілометрів у діаметрі, хоча деякі витягнуті структури сягають майже сотні кілометрів. Кратерне озеро в Орегоні заповнило саме таку кальдеру після виверження 7700 років тому, а глибина озера перевищує 590 метрів. Супервулканом називають систему, здатну дати виверження магнітудою 8 за шкалою VEI, тобто викинути понад 1000 кубічних кілометрів матеріалу. Йеллоустоун, Тоба і Таупо є прикладами таких систем; останнє виверження Таупо сталося приблизно 27000 років тому.
Порівняння п’яти форм в одній таблиці
Таблиця зводить механізм росту і характерний приклад кожної форми поруч, щоб не гортати весь текст заради одного зіставлення.
| Форма | Механізм росту | Приклад |
|---|---|---|
| Щитовий вулкан | Накопичення рідких базальтових потоків | Мауна-Лоа, Гаваї |
| Стратовулкан | Чергування шарів лави і попелу | Фудзіяма, Японія |
| Шлаковий конус | Викид згустків застиглої лави з одного жерла | Парикутин, Мексика |
| Лавовий купол | Внутрішнє розпирання в’язкою лавою | Новарупта, Аляска |
| Кальдера | Обвал покрівлі спустошеної магматичної камери | Кратерне озеро, Орегон |
Діючий, сплячий чи згаслий: як визначають статус вулкана
Класифікація за формою нічого не каже про те, чи вулкан здатний вивергатися завтра. Тому в геології окремо існує шкала активності. Смітсонівський інститут веде глобальну базу Global Volcanism Program і зараховує вулкан до діючих, якщо він мав хоча б одне виверження за голоцен, тобто за останні 11700 років, а не лише за час, який зафіксували письмові джерела. Сплячий вулкан мав виверження в голоцені, проте зараз не проявляє ознак активності. Згаслим вважають вулкан, під яким магматична камера вичерпана або охолола настільки, що нове виверження геологічно малоймовірне. Межа між сплячим і згаслим станом умовна: жодна пряма методика не визначає стан магматичної камери на глибині з повною певністю.
П’ять типів виверження за силою і характером
Гавайський тип дає спокійні фонтани рідкої лави заввишки до кількох сотень метрів. Фонтани можуть бити годинами чи добами поспіль, а потоки розтікаються на кілометри, перш ніж застигнути. Стромболіанський тип названий за вулканом Стромболі в Італії. Він викидає порції лави і шлаку кожні кілька хвилин через лопання великих газових бульбашок у жерлі. Вулканський тип дає короткі різкі вибухи в’язкої магми, здатні розігнати уламки понад 350 метрів за секунду і підняти попіл на кілька кілометрів. Плініанський тип, найпотужніший з п’яти, утворює колону попелу заввишки до 50 кілометрів; саме так вивергався Везувій 79 року і Сент-Хеленс у 1980 році. Пелейський тип дає розпечені лавини з попелу і газу, які течуть схилом швидше за втечу. Виверження Мон-Пеле 1902 року цим типом убило близько 30000 людей за лічені хвилини.
Скільки вулканів насправді діють одночасно: власний розрахунок
За даними Global Volcanism Program станом на 31 березня 2026 року у базі числиться 853 вулкани з підтвердженими голоценовими виверженнями. Ще 1214 вулканів мають імовірну, але не підтверджену остаточно голоценову активність. З цих вулканів 47 вивергалися протягом 2026 року, а 41 мав виверження, що тривало на момент підрахунку. Якщо порахувати частку вулканів з активним на цю дату виверженням від підтвердженого голоценового фонду, вийде 41 поділити на 853, тобто приблизно 4,8 відсотка. У кожен момент часу вивергається менше однієї двадцятої частини вулканів, здатних вивергатися взагалі. Решта перебуває у стані спокою, здатному тривати роками або тисячоліттями.
Вулканічні Карпати: де в Україні шукати давні вулкани
Діючих вулканів в Україні немає. Вулканічний рельєф все ж є. Найпомітніший приклад, Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо в Закарпатті, тягнеться вздовж кордону з Угорщиною і Румунією. Пасмо склали андезити, базальти і туфи, що вилилися в неогені і остаточно застигли в пліоцені, приблизно від 5,3 до 2,6 мільйона років тому. Базальтові кар’єри поблизу Берегового і колонада застиглої лави на відслоненнях лишилися саме від цього періоду вулканізму. Мінеральні й термальні джерела Закарпаття, включно з відомими бальнеологічними курортами, зобов’язані теплом залишковій енергії тієї самої вулканічної системи, а не поточному магматизму.
Грязьові вулкани Криму: чому це не вулкани в геологічному сенсі
На Керченському півострові налічують близько 50 грязьових вулканів. Булганацька та Тарханська групи лишаються найактивнішими серед них. Ці утворення не пов’язані з магмою: гази, здебільшого метан, піднімаються з глибини 5 чи 7 кілометрів крізь розломи в антиклінальних складках і виносять на поверхню пластичну глину замість розплавленої породи. Постійно діючі конуси рідко перевищують два метри, а періодично діючі, як-от Джау-Тепе, виростають до 60 метрів і здатні супроводжуватися локальними поштовхами і займанням газу. Слово вулкан тут описує форму і механізм виверження, не природу речовини, тому плутати грязьові вулкани з магматичними некоректно навіть попри зовнішню схожість конуса.
На яку дату актуальні цифри
Статистика Global Volcanism Program у цьому тексті відповідає стану бази на 31 березня 2026 року і змінюється з кожним новим підтвердженим виверженням. Вік Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма наведено за геологічною шкалою пліоцену, яка сама лишається усередненою оцінкою для регіону в цілому, без точної дати для окремо взятої лавової товщі. Дані про грязьові вулкани Керченського півострова описують стан, зафіксований геологічними обстеженнями регіону до 2014 року. Можливі зміни рельєфу за останній час не враховані через відсутність доступу до окупованої території.
